Продовжуємо працювати з творами В. Сухомлинського

Хлопчик хотів приголубити сніжинку
(для учнів 2 класу)

Прочитайте казку.

З неба летіла додолу сніжинка. Вона була легка, ніжна, прозора, мов пушинка. І красива, мов зірка.

На землі стояв хлопчик. Він бачив, як падає сніжинка, і думав: «Ось вона впаде комусь під ноги, і її затопчуть».

Ні, не треба падати сніжинці на землю. Не треба її затоптувати.

Хлопчик простягнув долоню. Він захотів приголубити сніжинку. А вона впала на добру, теплу його руку й розтала. Хлопчик із жалем дивиться на долоню. А там блищить крапелька, мов сльозинка.

В. Сухомлинський

___________________

·         Додолу – на землю, на підлогу.

Чи уважно ти читав текст В. Сухомлинського "Восени пахне яблуками"?"

Вправа створена на платформі LearningApps.org. Автор вправи Семенюк Ірина Володимирівна, вчитель початкових класів ЗШ І-ІІІ ступенів с. Червоне, Гайворонського району.

Комплексна робота над казкою "Вранці на пасіці"

І. В. Семенюк,                                        вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Червоне Гайворонського району Кіровоградської області

Комплексна робота з текстом

(для учнів 4 класу)

Ми піклуємося про те, щоб у свідомості, в емоційній пам’яті дітей назавжди залишилися дрібні деталі рідної природи, ті незабутні куточки, з яких поступово складається світ, дорогий людині.

                           В. Сухомлинський

Коротенькі казкові оповідки Василя Сухомлинського високоморальні, сповнені любові до рідної природи, до всіх і до всього живого. Вони  є тим благодатним засобом,  за допомогою якого можна забезпечити комплексну реалізацію як навчальних,  так і виховних завдань. Використовуючи казки В. О. Сухомлинського можна побудувати завдання з  літературного читання, української мови,  математики, природознавства, трудового навчання, образотворчого мистецтва.

Тож скористаємося літературним спадком В. О. Сухомлинського.

                

Прочитайте казку.

                           

 Вранці на пасіці

Був сонячний весняний ранок. З вулика вилетіла бджілка. Покружляла над пасікою та й понеслася вгору. Дивиться – на землі щось біліє. Спустилася – а то яб­луня цвіте. Знайшла найпахучішу квітку, сіла на її пелюст­ки та й п'є солодкий сік. Напилася ще й діткам своїм набрала. Знову піднялася, полинула. Летить над лугом, аж бачить: на зеленому килимі багато золотих сонечок. Спустилася бджілка. Перед нею – цвіте кульбаба. Квітки великі, пахучі. Знайшла бджілка найпахучішу квітку. Сіла на золоте сонечко. І набрала багато-багато меду.

Повернулася бджілка додому. Віднесла мед у вулик, вилила в мисочки маленькі. Та й полетіла до подружки своєї. Розповіла їй про яблуню, про кульбабу. Та й по­летіли вони разом.

А сонце світило над усім світом. Воно гріло і яблуню, і зелений луг, і ставок. І бджоли радісно співали, бо є сонце. І золоті сонечка квітів.                                   

                                                                                     В. О. Сухомлинський

______________

·          Пасіка – це кілька розміщених поруч вуликів та територія, на якій вони розташовані.