Декілька казок у стилі Сухомлинського

1.  Жив маленький котик. Йому все було цікаво. Одного літнього дня він пішов у сад і побачив там маленьку гусеницю. Вона сіла на червоне яблуко і хотіла ним поласувати. Котик підійшов близенько до гусениці і привітався. Гусениця зраділа новому другові. Так котик із новою подругою зустрічалися щодня та весело розмовляли, розважалися. Аж ось одного дня котик прийшов у сад і не побачив своєї нової подруги. Він дуже засмутився. Раптом котик побачив, що на яблуці з’явилась прекрасна квітка. Здивувалося мале кошеня. А коли ця дивна квітка змахнула крилами і близько підлетіла до котика, то він подивився на цю дивину і побачив оченята. Тоді він зрозумів, що це не квітка, а метелик. Метелик сів котику на ніс і легенько обійняв його. Це була його гусениця! Вона перетворилася на прекрасного метелика. Їх дружба продовжилася. Вони були дуже щасливі!

(Автор  Слиш Софія, 2016 р.)

2            2. Йде маленьке цуценя

           Через поле навмання.

-          Мати кличе, цуценятко,

Ти біжи до себе в хатку.

Твоя хатка недалеко:

Пробіжи гніздо лелеки,

Під містком ти поверни,

Біля хати пробіжи,

Біля хати, під горіхом,

В нірці хатка невелика.

Тож біжи ти, цуценя,

Там чекає твоя сім’я!

(Автор – Слиш Софія, Войнаровська Єва, 2016 р.)

3             3. Жили собі дід і баба. Якось бабця захворіла і попросила діда

-          Дідусю Петре, поїдь у місто, купи ліків, будь ласка.

-          Добре, бабусю, поїду! – відповів дід.

А тим часом, дівчинка Оленка розгулювала по лісу. Вона збирала квіти для матусі. Аж ось вона зрозуміла, що заблукала. Ходила – ходила лісом та натрапила на хатинку діда і баби.

Зайшла Оленка в дім. На столі лежали соковиті яблука. Взяла дівчинка одне яблуко і пройшла далі в дім.

Хвора бабуся почула, що  хтось ходить є і запитала:

-          Хто тут?

-          Мене звати Оленка. Я заблукала… - відповіла дівчинка і гірко заплакала.

Тим часом з міста повернувся дідусь Петро. Він дав бабусі ліки. Дівчинка розповіла йому, що вона заблукала. Дідусь сказав:

-          Сідай у віз. Я тебе відвезу додому!

Так дідусь Петро за один день зробив дві величезних добрих справи.

(Автор – Войнаровська Єва, 2017 р.)

4  4.   Жили собі дідусь і бабуся. Якось бабуся вирішила прогулятися у саду і назбирати яблук. А  тим часом, садом пробігали дві дівчинки, які захотіли допомогти бабці.

-          Бабусю, чи не допомогти вам?

-          Так, дівчатка, допоможіть! – прошепотіла бабуся.

І дівчатка почали працювати.

-          Ось ваші яблука, бабусю! – сказали дівчатка.

-          Щиро дякую, мої милі. – відповіла бабуся, дала кожній по великому яблуку і ніжно поцілувала у рожеві щічки дівчаток.

Бабуся пішла додому. Повз неї пробігав маленький хлопчик, який штовхнув бабцю і вона впустила кошик з яблуками на землю. Він хотів побігти далі та бабуся подивилася на нього серйозним і водночас лагідним поглядом. Шкода старенької бабусі стало і соромно за свій вчинок. Маленький бешкетник зібрав всі яблука у кошик і сказав:

-          Вибачте за мою нечемність.

Старенька пробачила хлопчика і дала йому яблуко.

Пам’ятайте, діти, завжди про добро!

(Автор – Бондаренко Сабріна, 2017 р.)